<!DOCTYPE html> <html lang="uk"> <head> <link rel="stylesheet" href="style/style.css"> <link rel="icon" type="text/png" href="favicon.png"> <script src="https://code.jquery.com/jquery-2.1.0.js"></script> <meta charset="utf-8"> <title>МіÑта Ð´Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¾Ñ‡Ð¸Ð½ÐºÑƒ по Україні</title> </head> <body> <main> <h1>МіÑта Ð´Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¾Ñ‡Ð¸Ð½ÐºÑƒ по Україні</h1> <h2>ПоÑиланнÑ</h2> <ol class="square"> <li><a href="#1">Києво-ПечерÑька лавра</a></li> <li><a href="#2">ЛьвівÑький Ñ–Ñторичний музей</a></li> <li><a href="#3">Солоні озера в СолотвиноÐайбільша порода котів</a></li> <li><a href="#4">ДружбівÑький кар'єр</a></li> <li><a href="#5">Карпати</a></li> </ol> <h2 id="1">Києво-ПечерÑька лавра</h2> <h3>Що таке Києво-ПечерÑька лавра?</h3> <p><mark>Києво-ПечерÑька лавра</mark> — київÑький правоÑлавний монаÑтирÑький комплекÑ. Один із найбільших хриÑтиÑнÑьких центрів України, визначна пам'Ñтка Ñ–Ñторії та архітектури.</p> <h3>ІÑÑ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ ÑтвореннÑ</h3> <p>ЗаÑнована <mark>1051 року</mark> Ñк печерний монаÑтир за межами Києва. Свою назву отримала від печер, де оÑелилиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÑ– його мешканці. Обитель заÑновано неподалік древньої ВарÑзької печери, в <mark>1051 році за кнÑÐ·Ñ Ð¯Ñ€Ð¾Ñлава Мудрого,</mark> ченцем Ðнтонієм, Ñк печерний монаÑтир. Один із перших монаÑтирів РуÑÑ–, що поклав початок руÑькому чернецтву. СпівзаÑновником монаÑÑ‚Ð¸Ñ€Ñ Ð²Ð²Ð°Ð¶Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑÑ Ð¾Ð´Ð¸Ð½ із перших учнів ÐÐ½Ñ‚Ð¾Ð½Ñ–Ñ â€” <mark>ФеодоÑій.</mark></p> <img src="images/kievopecherskalavra.jpg" width="600" alt="Києво-ПечерÑька лавра"> <h3>Цікавий факт</h3> <p>Києво-ПечерÑький «Патерик» один із найдавніших на РуÑÑ–. У «Патерику» згадуютьÑÑ Ð¿Ð¾Ð´Ð²Ð¸Ð¶Ð½Ð¸ÐºÐ¸ <mark>XI–XIII ÑÑ‚</mark>. Книга про Києво-ПечерÑьку Лавру вийшла у <mark>XV</mark> Ñтолітті. У Києво-ПечерÑькому «Патерику» знаходÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ€Ð¸ про Києво-ПечерÑьку Лавру різних авторів.</p> <h2 id="2">ЛьвівÑький Ñ–Ñторичний музей</h2> <h3>Що таке Києво-ПечерÑька лавра?</h3> <p><mark>ЛьвіÌвÑький Ñ–ÑториÌчний музеÌй</mark> — один із найÑтаріших музеїв України, заÑнований у <mark>1893 році</mark>. Фондова збірка музею нараховує понад <mark>370 тиÑÑч</mark> екÑпонатів. ЕкÑÐ¿Ð¾Ð·Ð¸Ñ†Ñ–Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹Ð¾Ð¼Ð¸Ñ‚ÑŒ з Ñ–Ñторією міÑта Львова та галицьких земель від найдавніших чаÑів до наших днів.</p> <div class="lviv"> <img src="images/lvivskiistorichnimusey.jpg" width="600" alt="ЛьвівÑький Ñ–Ñторичний музей"> </div> <h3>ІÑÑ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ ÑтвореннÑ</h3> <p>ІÑÑ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ ÐœÑƒÐ·ÐµÑŽ розпочалаÑÑ Ð½Ð°Ð¿Ñ€Ð¸ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ– <mark>ХІХ ÑÑ‚.</mark>, коли 22 Ð³Ñ€ÑƒÐ´Ð½Ñ 1892 року львівÑький маґіÑтрат видав Ñпеціальну Відозву про намір Ñтворити у міÑÑ‚Ñ– важливий науково-культурний оÑередок — ІÑторичний музей міÑта Львова. Документ був підпиÑаний президентом міÑта Едмундом Мохнацьким та хранителем МіÑького архіву ÐлекÑандром ЧоловÑьким. Саме ÐлекÑандер ЧоловÑький (1865—1944), випуÑкник ЛьвівÑького універÑитету, доктор філоÑофії, у майбутньому відомий вчений-Ñ–Ñторик, музеєзнавець та громадÑький діÑч, був ініціатором ÑÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ñƒ Львові кількох муніципальних музеїв.</p> <h3>Цікавий факт</h3> <p>Ðа початку <mark>1990-Ñ…</mark> років Ñтворено філіали ЛьвівÑького Ñ–Ñторичного музею — музей «Літературний Львів першої половини <mark>XX ÑÑ‚.</mark>» (Ð²ÑƒÐ»Ð¸Ñ†Ñ Ð“Ð²Ð°Ñ€Ð´Ñ–Ð¹Ñька, 18), а також музей провідника ОУРполковника Євгена ÐšÐ¾Ð½Ð¾Ð²Ð°Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð² Ñ. Зашків на Жовківщині.</p> <h3>Що можна побачити в Ñ–Ñторичному музеї?</h3> <div class="lviv1"> <img src="images/history_10_1200.jpg" width="700" alt="ЛьвівÑький Ñ–Ñторичний музей"> </div> <p>Ð’ Ñ–Ñторичному розділі музею можна побачити архівні та ілюÑтративно-допоміжні матеріали, фотодокументи. Вони виÑвітлюють Ñ–Ñторію міÑта Ñ– району та розповідають про відомих міÑцевих культурних діÑчів.</p> <h2 id="3">Солоні озера в Солотвино</h2> <div class="solovito"> <img src="images/solotvyno-3.jpg" width="600" alt="Солоні озера в Солотвино"> </div> <h3>Що таке Солоні озера в Солотвино</h3> <p><mark>Солотвино</mark> – невелике Ñелище на Закарпатті, відоме Ñвоїми унікальними Ñолоними озерами та лікувальними влаÑтивоÑÑ‚Ñми. Це міÑце приваблює туриÑтів з уÑієї України та навіть із зарубіжжÑ, Ñкі шукають Ð¾Ð·Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° релакÑацію. У Ñелищі Ñ” багато готелів, баз відпочинку, кемпінгів та приватних Ñадиб, Ñкі пропонують комфортне Ñ€Ð¾Ð·Ð¼Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÑƒÑ€Ð¸Ñтів. РеÑторани та кафе з міÑцевою кухнею додають приємних вражень від відпочинку.</p> <h3>Чим кориÑні Солоні озера в Солотвино</h2> <p>СолотвинÑькі озера Ñ” курортною зоною, ÐºÑƒÐ¿Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² Ñолоній воді викориÑтовуютьÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð»Ñ–ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¾Ð¿Ð¾Ñ€Ð½Ð¾-рухового апарату, переломів, радикуліту, пÑоріазу та інших захворювань. Ðа берегах озер за оÑтанні 10-15 років було відкрито велику кількіÑÑ‚ÑŒ Ñанаторіїв Ñ– баз відпочинку.</p> <h2 id="4">ДружбівÑький кар'єр</h2> <h3>МіÑце відпочинку</h3> <p>Ð’ озері чиÑта вода бірюзового кольору, виÑокі Ñкелі, на Ñких роÑте Ð»Ñ–Ñ Ñ– штучні гори білого кольору, через Ñкі проходить ÑпуÑк до плÑжу. ÐŸÐ¾Ñ”Ð´Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ñиченого бірюзового кольору води, ÑкелÑÑтих берегів, й унікальних білих піÑків, що Ñхожі на гори Ñтворюють неймовірне враженнÑ.</p> <div class="dr"> <img src="images/48148448-big.jpg" width="400" alt="ДружбівÑький кар'єр"> </div> <h3>ІÑторіÑ</h3> <p>Розробка кар'єру розпочата в <mark>1948 році</mark> Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ñькової промиÑловоÑÑ‚Ñ– будівельними матеріалами. ÐšÐ¾Ð¼Ð¿Ð°Ð½Ñ–Ñ Ð·Ð°Ñ€ÐµÑ”Ñтрована у Броварах у 2019 році. ДружбівÑький кар’єр оцінили у 2 млн 800 тиÑ. грн.</p> <h2 id="5">Карпати</h2> <p><mark>Карпати</mark> – це не тільки зимові курорти, але й чудове міÑце Ð´Ð»Ñ Ð»Ñ–Ñ‚Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ відпочинку. Драгобрат, Буковель та СлавÑьке – три популÑрні курорти, Ñкі пропонують безліч розваг та активноÑтей Ð´Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð²Ñ–Ð´ÑƒÐ²Ð°Ñ‡Ñ–Ð² влітку. ЛіÑи навколо курортів багаті на гриби та Ñгоди. Влітку можна вирушити на "тихе полюваннÑ" Ñ– наÑолодитиÑÑ Ð·Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñм природних дарів. У гірÑьких річках Ñ– озерах поблизу можна займатиÑÑ Ñ€Ð¸Ð±Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð»ÐµÑŽ. Це чудовий ÑпоÑіб провеÑти Ñ‡Ð°Ñ Ð½Ð° природі та наÑолодитиÑÑ Ñпокоєм.</p> <h3>ІÑторіÑ</h3> <div class=""> <img src="images/ecooboi-gory-karpaty-10098-1547367477.jpg" width="950"> </div> <p>Ðазву <mark>«Карпати»</mark> вперше вжив Геродот у <mark>V ÑÑ‚.</mark> до н. е. Батько Ñ–Ñторії згадував річку «ΚάÏπις» (Карпій), що впадає в Дунай. У 105 Ñ€. імператор ТраÑн приєднав Південні Карпати (Дакію) до Риму. РимÑьке Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² регіоні тривало до 271 Ñ€. Отже, Карпати були «відкриті» Ð´Ð»Ñ Ñ†Ð¸Ð²Ñ–Ð»Ñ–Ð·Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð¾Ð³Ð¾ Ñвіту. Тоді ж цю гірÑьку ÑиÑтему, проÑторово дуже аморфну, вперше виокремив Птолемей (90–168).ÐŸÐ¾Ñ…Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð·Ð²Ð¸ <mark>«Карпати»</mark> однозначно не з'ÑÑоване. Є низка інтерпретацій цієї назви — від доіндоєвропейÑьких (С. РоÑпонд) до Ñлов'ÑнÑьких. Ðазва «Карпати» (пол. Karpaty, угор. Kárpátok, рум. CarpaÈ›i, Ñерб. Карпати, чеÑьк. i Ñловац. Karpaty, нім. Karpaten) дуже давнÑ. Її корені проÑтежуютьÑÑ Ð² ÑередземноморÑькому доіндоєвропейÑькому ÑубÑтраті.</p> <h3>Рельєф</h3> <p>ÐбÑолютні виÑоти гірÑької ÑиÑтеми коливаютьÑÑ Ð´Ð¾ <mark>120—400 м</mark> Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð³Ñ–Ñ€, до 500—800 м у міжгірних улоговинах та <mark>1500—2000 м</mark> вздовж оÑновних хребтів. УÑÑ– найвищі вершини — Говерла (2061 м — найвища точка України), БребенеÑкул (2036 м), Піп Іван ЧорногірÑький (2028 м), ÐŸÐµÑ‚Ñ€Ð¾Ñ (2020 м), Òутин Томнатик (2016 м) Ребра (2001 м) — зоÑереджені у маÑиві Чорногора.</p> </main> </body> </html>