ЗНИКНУТИ
- Ви маєте на увазі, як у фільмі "Втеча"?
- Ні. 
Я маю на увазі - зникнути.
- Чарлі, вам страшно, що ви станете невидимим?
- Невидимий - це хоч щось... 
а це немов перестати існувати.
- Гаразд. 
Я розумію, що для вас це реально,
але те, про що ви говорите, - неможливо.
- Декарт: 
"Я мислю, отже, існую".
"Я існую" залежить від "я мислю",
моє існування залежить від думок,
це все... немов якась структура.
- Ви неправильно інтерпретуєте.
- А якщо крива мого існування залежить від стану?
Що, як за 15 років руйнування самоаналізом
я дійшов якогось компромісу для цієї структури?
Що, як я розпадаюсь від власних думок?
- Ви можете висувати будь-які теорії,
але люди не можуть просто... дематеріалізуватись.
- Теннессі, 1890 рік. 
Девід Ленґ, молодий фермер, йшов через поле
з дружиною та їхньою дитиною.
На очах у його сім'ї він раптово щезнув,
мов крізь землю провалився. 
Дні по тому його донька, сидячи на місці,
де він зник, чула його крик, 
наче він був десь поряд.
- Це всього лиш байка. 
- 1815. 
В'язень у тюрмі для репресованих.
Поки варта не вірячи своїм очам дивилася,
він почав повільно зникати.
Він щезав цілу годину, 
але все-таки пропав повністю.
Лише його одяг залишився на підлозі,
немов його там ніколи й не було.
- Чарлі...
- Індіана, 1890.
16-річний Олівер Фармерс вийшов з хати 
і мов у воду канув.
Його сліди просто припинилися.
Команда корабля "Марія Целеста",
плем'я з острова Роанок, 
ескімоське поселення Енджікуні...
- Пригадуєте, ви не могли вийти надвір
через страх, що ви осліпнете від сонця...
- Та...
- ...чи коли ви думали, що світ - сон,
з якого ви ніяк не прокинетесь?
- Так.
- І ми дійшли висновку, що всі ці переживання
і всі ці думки випливають зі спектру тривоги?
Осліпнути, жити у сні - 
всі ці теорії абсолютно не раціональні.
- За квантовою механікою наша свідомість
впливає на реальність. 
Я читав книгу, в якій йшлося,
що можна отримувати речі в реальному житті
за допомогою візуалізації.