ТІНА КАРОЛЬ: ЧОМУ ВОНА САМОТНЯ ТА ЧОМУ УКРАЇНА НЕ МОЖЕ ПЕРЕМОГТИ У КУЛЬТУРНІЙ ВІЙНІ?


Мовець 2 
(0:11) Скажи, будь ласка, от кожного можна так красиво запакувати і показати голос, чи все одно повинно, щоб у людини був талант?
Мовець 1
(0:19) Повинен бути талант той чи інший. (0:21) Насправді, голос – це емоція. (0:24) І не всі можуть передати ті емоції, ті струни.
(0:29) Дуже багато виконавців, співаків, артистів якісь чіпляють отак от людину, а якісь не зовсім. (0:38) І це вже така, знаєш, вербальний дотик. (0:42) Комусь заходить одне, комусь зовсім інше.
(0:45) І це треба розуміти, що під сонцем вистачить місця абсолютно всім. (0:49) Можна сказати, я не люблю казати «неталановита людина» чи ще якась. (0:54) Не люблю, тому що навіть відчуття ритму – це талант.
(0:58) Можна мати не широчезний діапазон, менший діапазон, але настільки смачно виконувати, це називається смачно, настільки ритмічно, настільки з відчуттям, настільки проникливо. (1:12) Тобто це все трошки такий нав'язаний, можна сказати навіть савковий, нав'язаний такий формату. (1:23) Голос такий, нота така, і тебе чути в кінці залу.
(1:30) Сьогодні це взагалі інакше. (1:31) Я дуже рада, що ми невілюємо це все. (1:35) Скажи, будь ласка, чи багато від продюсера саме залежить успіх артиста?
(1:39) Дивися, по-перше, це тут підмінна поняття, що слово продюсер – це людина, яка робить аранжування. (1:46) Тобто далі все, що відбувається з виконавцем – це менеджмент. (1:52) І в нас це все в одне склеїлося, це перше.
(1:56) І вже не розберігає, хто за що відповідає. (2:00) Ні, все залежить від особистості. (2:03) Не можна натягнути безліч, якщо ми говоримо особистість і творчість, яка живе крізь час.
(2:10) Можна тут і зараз зробити якусь цукерку, але її вже посмакували один раз і більше не купляють, більше не слухають, більше не люблять і не потребують. (2:22) Людину, в якій є потреба, музика, в якій є потреба, в цьому фокус, в цьому і є оця фішка – я потребую цю музику, я потребую цю інтимність, я потребую цю крейзивість, цей настрій, ця людина заряджає мене емоціями. (2:43) Весь успіх складається в особистості, тому що, повір мені, багато людей мають можливості, щоби бути на сцені, але не всіх це виходить.
(2:54) Як кажу, за можливості фінансові, якісь там речагіті чи інші, але не всіх виходить. (3:01) І, як правило, виходить в тих, хто з'їв на початку такого, знаєш, торкнувся максимально в землі, як це говорять. (3:11) Ті, що відчули життя по-справжньому, як це воно ходити, обивати пороги, може навіть так сказати.
Мовець 2
(3:18) Скажи, будь ласка, ти казала, що всім вистачить місця під сонцем, але ж воно не так працює. (3:23) Я ж бачу, коли у нас артисти, от немає чомусь у співаків, оскільки ми сьогодні про співаків говоримо, немає чомусь такого гласного правила підтримати один одного, немає такого, щоб підставити плече, захейтити, заклювати. (3:39) Чому?
Мовець 1
(3:40) Є те, що якщо ти тонеш, тони, потони швидше. (3:46) Це вже відмежування. (3:47) Це з'явилося з соцмережами, відмежування.
(3:51) В принципі, є люди, є артисти, які між собою один одного підтримують, але є різна конкуренція. (3:59) Є одна конкуренція, коли людина сходить з дистанції, це одна конкуренція. (4:03) Є конкуренція музично-творча, вона має бути здорова, вона має бути завжди, в тебе крутий саунд, я теж хочу такий саунд, хто ти робив, а цей, як краще би зробити.
(4:15) І ця конкуренція, як стрибок в досягненнях, це круто. (4:19) Це розвиток. (4:21) Але це, ти знаєш, не всі прикрі, не всі такі, ну, злічі, як це сказати.
(4:31) Я користуюся зовсім іншими матеріями. (4:35) Я живу тим, що мені цікаво підсилювати сильних. (4:38) Я коли бачу нове покоління, яке створює музику або робить щось те, чого не було, або круто співає і так далі, я завжди знаходжу бюджет, тому що це все впирається в бюджет, щоб їх підтримати і вони могли розвиватися, записати свої пісні.
(4:57) І це вже відбувається не один рік, не з одним виконавцем, не беручи з них жодних процентів за це. (5:02) Це просто так. (5:04) Я називаю це «десятина», так як в мене існує моя діяльність, яка приносить певні дивіденди.
(5:14) Я вимушена, мушу, я хочу, я буду і попри все ми маємо це робити, підтримувати тих, хто тільки починає. (5:23) Ще на моєй плечі лягла історія сердечної чакри. (5:28) Це я маю фонд, який тримає і підтримує всі онкодитячі відділення всієї нашої країни.
(5:35) Їх дуже багато, запитів дуже багато. (5:38) Ми постійно надправляємо все необхідне і от артисти молоді тим, кому реально може пощастити зайняти щабель на нашому небосхілі творчому. (5:51) Дорого стати сьогодні артистом?
(5:54) Скільки це коштує? (5:55) Дорого стати артистом? (5:57) Ой, це таке питання риторичне.
(5:59) Насправді, може нескільки. (6:01) А може нескільки? (6:02) Так, може взагалі нескільки.
(6:03) Ютуб в поміч, так? (6:04) Тік-ток, ютуб, соцмережі. (6:07) А сьогодні можна навпаки, сьогодні це набагато дешевше.
(6:12) Ну, простіше, окей. (6:14) Але вистрибнути – це одне діло. (6:20) І заробити перший успіх – це складно, але не так складно, як втримати його.
(6:24) Найскладніший фокус і, взагалі, формула ціла, я здаюся, мені так, що формула життя – це втримати успіх крізь роки. (6:33) Не зрадити собі, не піти на поводу моди, все ж таки залишитися вірним своїм принципам. (6:42) Дуже важливо залишатися вірним своїм принципам взагалі в житті, взагалі по життю, як ти живеш.
(6:54) А в шоу-бізнесі на то воно і шоу, щоб десь бізнес, десь шоу, щоб своїм принципам не зрадити. (7:02) Це дуже важливо. (7:02) Скажи, будь ласка, що слухає Тіна Кароль, кроме Тіни Кароль?
(7:05) Тіна Кароль не слухає Тіну Кароль, тому що я з цією музикою живу кожен день і працюю над нею. (7:13) Я слухаю тишу. (7:15) Я можу послухати десь, як аналіз, але я слухаю тишу, правда.
(7:21) Тому що саме в ній можна знайти свої думки, себе, свої страхи, свої бажання, свої переживання. (7:30) Це все приносить тобі тише, коли ти починаєш чути себе. (7:33) Дуже великі навантаження на буха.
(7:36) Вони в мене такі чутливі. (7:38) Насправді, зі мною завжди смішно, тому що я можу, там, хтось за дверима щось говорить, а я можу сказати, що люди говорять зараз. (7:45) І всі, ну, хто мене добре, там, мої знають, вони завжди з цього жартують, тому що вони вже знають, наприклад, мої підопічні, вони, там, мій колектив, який працює в мене, вони ніколи не будуть шептатися за дверима про щось, тому що я обов'язково скажу так.
(8:02) Я поняла, що ви їли ковбасу, там, на капоті, в машині, коли, там, був один вихідний єдиний. (8:09) А чого ти боїшся, скажи? (8:12) Боюсь.
(8:13) Я боюсь себе накрутити на щось, тому я не боюсь. (8:17) Жінка – це ж постійний накрут чогось. (8:20) І вона себе накручує на одній обставині, на інші.
(8:23) От перекрутити себе, от саме це я боюсь. (8:26) Серйозно? (8:27) Так, тому краще не боятися.
(8:28) А так, взагалі, по житті нічого. (8:30) Чесно. (8:32) Страх з'являється тоді, коли ти не знаєш, як бути в тій чи іншій ситуації.
(8:39) Ну, добре, що боятися смерті, ти вже не зрозумієш.
Мовець 2
(8:42) Ніхто це не відчує.
Мовець 1
(8:43) Ну, так, страшно, коли обстріли. (8:47) Безумовно. (8:48) Але, коли ти не розумієш, як діяти в цей момент, то ти будеш сидіти і боятись.
(8:53) Якщо ти глибоко, десь в укритті, це вже зовсім інакша картина. (8:57) Я розумію, що сьогодні війна змінюється, все міняється, але якщо ти вмієш надати першу медичну допомогу, допомогу не просто приклеїти пластир, а вже щоб зупинити кров, допомогти людям поруч, це взагалі міняє розуміння речей і тоді ти вже не боїшся, а сприймаєш це як імпульс до дії і правильних кроків. (9:22) Тобто, страх з'являється тоді, або страх перед виходом на сцену, страх перед мікрофоном, страх виступу перед аудиторією.
(9:30) Це тоді, коли ти не знаєш, що ти йдеш, що ти зараз вляпаєшся.
Мовець 2
(9:36) Скажи, будь ласка, зрозуміло, що коли я готувалася, щоб поставити запитання, якісь такі, яких не було, продивилась дуже багато інтерв'ю, продивилась багато коментарів. (9:49) Дякую. (9:49) От чому, спілкуючись з тобою, не відчуваєш того, що люди пишуть, які нібито з тобою давно працювали.
(10:01) Істерична, дуже поважає людей, ще щось.
Мовець 1
(10:05) Я не думаю, що вони працювали зі мною, ті, що написали. (10:08) Яка ти є насправді? (10:09) Насправді я є такою, якою ти мене бачиш, як відчуваєш, якою люди бачать.
(10:15) І якщо щось хтось там напише, нехай тільки цього, не переплутають фамілію. (10:23) Я ще тобі скажу, є жарт, що на заборі теж пишуть, а там завжди дрова, ну, чи бетон.
Мовець 2
(10:30) Скажи, будь ласка, от ми дивимося, що сьогоднішній день нам приніс нові пісні з війною. (10:36) Вони мають такий дух підсилення, дух надихання на перемогу. (10:41) І чому пісня, яка всіх запалювала фортеця Бахмут, чи «Червона колина», я пам'ятаю, як з неї лунала просто з кожної автівки, оюлузі «Червона колина».
(10:55) Де ділись інші такі сильні, потужні пісні?
Мовець 1
(10:59) Те саме патріотичне ти маєш на увазі, патріотичне орієнтовання. (11:03) Патріотичні пісні можуть бути і легкими, і грайливими, маю на увазі, прикольними, з якимись такими. (11:11) Класно було про москалів, геті, москальне красиве і так далі.
(11:17) Було багато, чи техніка, ворожа, горить, палає і так далі. (11:24) Було насправді дуже багато прикольних. (11:25) Будуть тобі враження, так як Вінімус каже.
Мовець 2
(11:28) Так, так.
Мовець 1
(11:28) Було дуже класних, багато композицій. (11:31) От зараз існує, так, дійсно, якийсь момент тиші. (11:37) Тиші в цьому, можливо, стомились, не знаю.
(11:41) Я ж теж композитор і теж можу написати. (11:43) І деколи я хочу це зробити, я розумію, що мені зараз не вистачає гумору сказати про війну з гумором. (11:55) Тому що вона настільки вже щемить і болить, що про це можна говорити через біль.
(12:02) А я не хочу людям співати пісні, які через біль. (12:06) Хочеться співати пісні, які успівають перемогу, а не втрати. (12:10) Втрати багато пісень.
Мовець 2
(12:13) Скажи, ти сказала про перемогу і одразу згадується, пам'ятаєш, після Другої світової війни? (12:18) Так. (12:19) Це «День побіги».
(12:20) Окей. (12:20) Так, це пісня така була. (12:22) Всі її пам'ятають.
(12:24) Всі ці пам'ятають. (12:25) Тому що сльози усіх текли, ці стрічки, типу, бо йдуть одні старити. (12:29) Це романтизація війни.
(12:31) От чому у ворога вони викидають мільярди доларів на пропаганду, на якій зростають такі, як, я думаю, всі бачили, шаман, який облизує озеро Байкал. (12:45) Це нова генерація пропагандонів на території ворога. (12:51) І вони намагаються креативити.
(12:54) Коротше, сидить він на озері Байкал, облизує його своїм язиком і розказує, що це натуральна наша вода якась. (13:02) Далі він на якійсь десь прес-конференції дістає свою спідню білизну і показує, що «да, я хожу в спідній білизні». (13:09) Далі цей Газманов, який ходить розказує, який співав колись «Господа офіцера», тепер він співає «Цей день» чи щось там, «Чи моя Росія», чи якусь фігню, коротше, про ветеранів.
(13:21) І в них, ще раз повторюю, мільярди доларів це вливається. (13:26) На такому низькому зовсім рівні. (13:31) Чому у нас махіна української пропаганди так не працює?
Мовець 1
(13:35) Нам треба наші гроші вливати в зброю. (13:40) У нас немає і не було тих заводів. (13:43) У нас не було ракет, у нас не було дронів.
(13:45) У нас багато чого не було і це була програма зробити Україну слабкою. (13:50) І саме в той момент, коли в принципі в нас вже була така достатньо дуже миролюбива ситуація з цими всіма заводами, таке називається миролюбиво, тобто вони недієві були, відкрилась наступ на нашу державу. (14:07) Наш ворог, так, він завжди мав ресурс.
(14:10) У нас немає стільки ресурсів. (14:12) Він завжди був багатий. (14:14) У нас немає і ніколи не вкидувалися в творчість, в музику, в фінанси.
(14:20) Наприклад, пісня «Україна – це ти» народилася в мене просто насупротові в 2014 році, коли я хотіла, щоб в дітей з'явилася хоч одна пісня, яка описує адентику. (14:32) Хто я?
Мовець 3
(14:33) Українець малий, хто я?
Мовець 1
(14:34) Тому що саме тоді ми мали оцю можливість, і це була одна з перших таких, на моїй пам'яті, можливостей свідч, це переключення з руского міра, називаємо це так, з тих наротивів, які тоді були, на щось своє окреме і все. (14:57) Це тепер наша дорога, наш напрямок, і він дуже складний, пройти дорогу і знати, і це дві великі різниці. (15:04) І ось тоді з'явилася «Україна – це ти».
(15:05) І якщо б тоді були ці телеграм-канали, ці всякі, от такий кібер-розвинутий простір, називаємо розвинутий простір соцмереж, ми б всі побачили, як мене б стерли просто з землею за цю пісню. (15:21) Чому? (15:23) Тому що прийшла би ось ця розпропаганда і сказала, ти подивись, по замовленню співаю пісиночки, щоб ви забули про те, що у вас завтрашнього дня немає і так далі.
(15:35) Ми ж бачимо, які наротиви вливаються. (15:37) Сьогодні дуже сильний є супротив в української музики, письменності і так далі, в креативній індустрії. (15:47) З кимось це вже АІ робить насправді.
(15:52) Тобто з чимось, з той пропагандою, яка змитає просто всі наші можливі поштовхи написати, що ще красиве, патріотичне і так далі. (16:03) Починають підтримку людей, починають писати, що це по замовленню, повладаючи, ти така там всяка і так далі. (16:11) Починають травити цих артистів і таким чином невілюють своїх, не розуміючи, що це гра з розумом.
(16:22) Тобто коли ти заходиш в коментарі і бачиш 10 негативних, тебе теж він буде негативний, бо ти не можеш один, в принципі, тримати іншу думку. (16:30) Але чому не вкладаються гроші в індустрію? (16:32) Вони вже вкладаються, вже є якісь програми такі, сякі.
(16:36) Але найголовніша наша сьогодні перша чергова задача – це зброя. (16:42) Це зброя, щоб її було досить, щоб ми могли відтісняти ворога. (16:49) Скажи, як ти з хетом справляєшся?
(16:51) Мене це не чіпляє взагалі, тому що це як діагноз – сісти і написати щось погане. (17:00) Це треба витратити свій час, сконцентрувати цей негатив, вилити, запостити. (17:07) Тобто це цілий процес.
(17:09) І це перше. (17:10) Друге, чесно, я не зачитуюся в коментарях рідко. (17:15) Чому?
(17:16) Тому що я багато працюю, я взяла на себе відповідальність за дитину. (17:21) Він вже дорослий, правда, хлопець. (17:23) Скоро 18, вже можна буде розслабитись і вже не так хвилюватися.
(17:31) Але в мене є мій цех, мої люди, які і під час ковіду, і під час війни не були ніколи голодними, їх ніхто не розпустив. (17:39) Я колектив тримаю самостійно, я сама собі менеджер, фінансист, продюсер і боєва баба, яка йде і на пролом, і робить добру справу, яка надихає людей на результати. (17:53) Це музика, це творчість.
(17:55) І давайте зауважимо, це не те, що мені можна взяти щось і перекласти в інший поточок. (18:00) Це з нічого має створитися щось грандіозне, що надихає мільйони людей, що стає саундтреком до долі людей. (18:07) Тобто це реально з нефізичного об'єкту, якого не існує, має створитися якась фізична історія, яка веде людей за собою.
(18:15) Тому в мене емоційно навіть немає часу і бажання, щоби зачитувати те, де пустота. (18:27) Там пустота, це хвороба. (18:30) Знайдіть собі справу, знайдіть собі діло.
(18:32) Це хороша відповідь. (18:34) Я не хочу нікого образити.
Мовець 2
(18:36) Поставити всіх треба не вмістити. (18:38) От ти знаєш, я завжди говорила про те, що говорять далі по одній щіці, підстав іншу. (18:45) Казали ні, давайте так, щоб зуби повилітали, щоб геть забули.
Мовець 1
(18:48) Боже, яка ти моя хорошенька.
Мовець 2
(18:50) Ні, я не даю. (18:52) Все, що стосується близьких, для мене це шок просто. (18:55) І я одразу людям говорю, не переходіть ніякі кордони, займайтеся своїм життям.
Мовець 1
(18:59) Нас, до речі, це теж савкове таке виховання, будь тихше води, нижче трави. (19:06) Не вилазь, не показуй, що ти багатий, не показуй, що в тебе щось виходить. (19:11) Оці всі припони, вони потім вилазять в тобі.
(19:14) Нас не вчили казати слово ні. (19:16) Ти знаєш, що найскладніше слово в житті, яке треба навчитися говорити, це ні. (19:20) Ні, неможливо не так, а ні.
(19:23) Завжди вчили бути чемною, сказати так, ти потім зробиш, потім якось все налагодиться. (19:29) А казати ні, нас не вчили. (19:31) Тому мої оці всі перепони, тіпа не вилазь, не то, не вийде.
(19:38) Ой, та куди ти, до якого Києва ти їдеш? (19:42) Що там? (19:43) Ти знаєш, скільки тих співаків?
(19:46) Яка взагалі історія, забудь. (19:49) І в якийсь момент я зрозуміла, що я все життя, майже все життя боролася з цими, хотіла погане слово сказати, з цими наротивами, які нахлобучили мені з дитинства. (20:04) І це нахлобучило суспільство.
(20:06) Тут не ви, не мама, не тато, це так воно все існувало. (20:09) Зачепила таку тонку тему, про яку я не знала, запитувати чи ні.
Мовець 2
(20:14) Ну, я не знаю. (20:15) З приводу сина. (20:17) Йому буде 18 років.
(20:18) Так. (20:18) Якщо раптом не закінчиться війна, і він прийде до тебе і скаже, мама, тому що я бачила його вислів, що після навчання він повернеться до України.
Мовець 1
(20:29) Так. (20:29) І він скаже, мама, і я піду воювати. (20:32) Ну, що скаже, то скаже.
(20:34) Як ти сприймаєш? (20:35) Що скаже дитина, то і буде. (20:37) Він насправді розумний хлопчик.
(20:41) І він знадобиться в багатьох сферах. (20:45) І я завжди вірила, що представляти Україну на майбутнє мають люди, які вільно говорять англійською, вільно говорять ще мовами. (20:56) Ті люди, які змогли бачити і українське навчання, і зарубіжне навчання, ті, які люблять свою країну, розмовляють на українській.
(21:07) В нас, я впевнена, в Україні, ще такий супротив ця війна, вона породила чисте бажання створити свою ідеальну країну. (21:18) Я вірю в це.
Мовець 2
(21:19) Ти спілкуєшся з військовими, з полоненими. (21:23) Сьогодні ми знаходимося…
Мовець 1
(21:24) Сьогодні це вперше я бачила звільнення з полону.
Мовець 2
(21:28) От скажи, будь ласка, як ти вибудовуєш своє спілкування з ними?
Мовець 1
(21:33) Я не вибудовую нічого. (21:35) Я просто відчуваю, просто зичу їм любові.
Мовець 2
(21:39) Ну, ти сьогодні розчулася. (21:40) Чому?
Мовець 1
(21:40) Ну, тому що вони почали посміхатися. (21:44) Вони горять в очі. (21:45) На тілі, на обличчі ще видно в тому.
(21:49) Ще видно змарнілість. (21:51) От такі змарнілі тіла. (21:53) І змарніла душа.
(21:55) І от вона розквітає, вона чує те, що звучало в його плейлисті і так далі. (22:03) Чи вдома грало. (22:04) І це прикольно.
(22:06) Чи співали за столом. (22:07) І це настільки сильно, настільки змістовно, зворушливо. (22:13) Це особливі люди.
(22:15) Це наш орієнтир. (22:16) Якщо хтось колись забуде, що де коли, як нам. (22:21) Просто треба прийти до тих, хто звільнений з полону і запитати, слухати, що далі робити з тим, з тим.
(22:27) Вони мають нескінчену силу супротива. (22:33) І на радість вони мають Україну в серці, як ніхто. (22:38) Просто вражає бачити їх.
(22:41) І щаслива, що є така можливість, що вони повертаються. (22:45) Дякую. (22:45) Ще одна важлива річ, як вони відновлюються тут.
(22:50) Я пройшлась центром, я просто в захваті. (22:54) Дуже сучасно, дуже професійно. (22:59) Це не стара якась клініка, поліклініка і так далі.
(23:03) Вони опинилися в люкс-умовах, з любов'ю. (23:09) Персонал, все сучасне, все спокійне, тихе, тепле, уважне. (23:15) Це настільки важливо.
(23:16) Навіть мені, я би тут залишилась. (23:18) Скажи, будь ласка, як ти відчуваєш наразі Україну? (23:21) Отак чесно.
(23:23) Україна. (23:24) Якщо б це була дівчина, що це за дівчина? (23:26) Вона точно не звертає зі свого шляху, це однозначно.
(23:30) Вона може бути втомленою, але цей видих, щоб набрати вдох і щоб потім боротися. (23:41) Тобто, їй боляче завжди, але це вже біль перманентна. (23:45) Вона виявнича, сильна, стійка, дисциплінована.
Мовець 2
(23:53) У Україні може бути Майкл Джексон чи Брітні Спірс? (23:57) От такого масштабу особистості, які будуть знати весь світ.
Мовець 1
(24:03) Нас є такі люди, яких знають весь світ. (24:07) Якщо ми говоримо за музику, це платівки вони збирають, плати нові, золоті, я не знаю.
Мовець 2
(24:13) Це просто щось у них як божество в Америці.
Мовець 1
(24:17) Нас безліч талановитих людей, які могли б бути ким завгодно в світі, але в шоу є бізнес. (24:27) Я вже казала, що це невід'ємне. (24:31) І коли ти спілкуєшся з лейблами за кордоном, вони говорять, не цікаво, у вас дуже маленька аудиторія в цілому в Україні, нам потрібно, щоб там було 300 мільйонів людей жило, 150 мільйонів, щоб людей жило.
Мовець 2
(24:46) От чому проблема?
Мовець 1
(24:47) Це одна з проблем. (24:49) Перше. (24:50) Друге, вони по-інакшому за всім сприймають, де вони це придадуть, цей матеріал.
(24:56) І я все ще скажу, що творчість наша знаходилась завжди за залізним завісом. (25:04) Це не так, як у спорті, що ти в принципі можеш бачити суперника і побороти його. (25:12) Музика створена, так скажімо, є мелос, ментальність локал.
(25:20) Я впевнена, що можливо на майбутнє створиться такий контент, така музика, така творчість, яка буде звучати за кордоном теж. (25:30) Але тенденція світова, музична, люба тенденція, що всі бізнеси мають залишатися локал. (25:38) Глобал компанії вже максимально нобілюються.
(25:43) Тобто локальні артисти, локальні продукти і так далі, і так далі. (25:49) Нікому не цікаво, щоб хтось був мега, тіпа, одна людина на весь світ. (25:55) Вже цього немає, вже це розпадається, вже немає такої навіть тенденції.
(25:59) Серце Кіни Кароль вільне? (26:01) Серце Кіни Кароль заняте творчістю завжди. (26:04) Але якщо говорити про мене як дівчину, я як творча особистість завжди закохаюся в особистості.
(26:14) Тобто мене вражають таланти, людей різних напрямків взагалі. (26:23) І це мене і підживлює моя творчість. (26:28) Вічна така закоханість в таланти.
(26:33) Чесно, це є. (26:34) Я можу і ніколи не сказати навіть за це. (26:37) Я можу любити і не сказати, але це буде інструментом для мого написання.
(26:42) А чому самотне? (26:43) Тому що поки так безпечніше, я не знаю. (26:45) Серйозно?
(26:46) Ну, поки так. (26:48) Ну, хорошо, будемо сподіватися. (26:50) Будемо сподіватися.
Мовець 2
(26:51) Після наступного інтерв'ю щось ми більше цікавого дізнаємось, тому що ти багато даєш інтерв'ю, ти підтримуєш багато військових, їздиш по фронту. (27:00) Так, мені навіть там 20 років світить в цій країні. (27:05) Все нормально, я теж в розшуку.
(27:07) А хоча мене вже два рази зловили, то на Бахмуті, то на Лимані. (27:10) Правда, вони моє ім'я Ганна Тогалка пишуть. (27:14) Тогалина.
(27:15) Ганна вони не можуть як написати, тому вже два рази зловили. (27:18) Нічого страшного. (27:19) Це українська пропагандистка.
(27:21) Тож сподіваємося, що ми в вересні побачимося. (27:25) Так, я чекаю в вересні в Палаці спорту.
Мовець 1
(27:28) Якщо злишся, то як злишся? (27:33) Злюсь. (27:34) Я злюсь, що це видно.
(27:36) Я не ховаю свої злості ніколи. (27:38) А навіщо? (27:39) Тоді не буде зрозуміло, що відбувається.
(27:42) Ці емоції мають бути наружу, іначе ти потім почнеш ось це перетравлювати. (27:47) Воно не годиться. (27:48) Подружки є?
(27:49) Є, але спілкування дуже маленьке. (27:53) Ти знаєш, от як я люблю слухати тишу, так само я люблю цю тишу слухати, де? (28:00) На Одинці.
(28:02) Ось так. (28:03) Дворинка домашня є? (28:04) В мене є вдома і кошка, і до кошки ще якийсь кіт приблудився, і попуга є, і в цілому в мене там йожики, мишки, пташки різні.
(28:18) Мені нагадуєш Майкла Джексона.
Мовець 2
(28:22) Ні, в нього було там все, що завгодно, і жирафи. (28:26) Жираф сама.
Мовець 1
(28:28) Але козу можемо завезти. (28:30) В нього була лама. (28:32) В нас може з'явитися барашка.
Мовець 2
(28:37) Ну бачиш, тоді щось буде дійсно нове. (28:40) Баран якогось завезти, барана. (28:42) Якщо добре, вже про баранів запитали.
(28:44) Окей, страва найулюбленіша твоя. (28:47) От просто, куди б ти не приїжджала, хто тебе може купити цією стравою.
Мовець 1
(28:52) Страва, яка зараз буде лежати тут на столі, чекати на столі від кухарів Національної гвардії. (29:00) Ота буде найулюбленіша. (29:01) Я дуже чекаю побачити застілля.
(29:04) Ну як застілля, такі скромні, але дякую тобі.
Мовець 3
(29:08) Дякую, дякую.