Художественный текст
Русский → Украинский

Оригинал (русский):

Город просыпался медленно. Утренний туман ещё не успел рассеяться, и улицы выглядели так, будто их только что нарисовали мягким карандашом.

Иван шёл по набережной, слушая шум воды и редкие шаги прохожих. Он всегда любил это время суток — момент, когда день только начинается, а город ещё не наполнился шумом машин и голосами людей.

Он остановился у старого моста и посмотрел на реку. Вода двигалась спокойно, словно время здесь текло медленнее.

Иногда ему казалось, что именно в такие моменты человек может услышать собственные мысли.

В детстве он часто приходил сюда с отцом. Они молча сидели на деревянной скамейке и смотрели на воду.

Тогда ему казалось, что взрослые знают ответы на все вопросы. Теперь же он понимал, что большинство людей просто учатся жить, принимая решения и надеясь, что они окажутся правильными.

Перевод (украинский):

Місто прокидалося повільно. Ранковий туман ще не встиг розсіятися, і вулиці виглядали так, ніби їх щойно намалювали м’яким олівцем.

Іван йшов набережною, слухаючи шум води та поодинокі кроки перехожих. Він завжди любив цей час доби — момент, коли день тільки починається, а місто ще не наповнилося шумом машин і голосами людей.

Він зупинився біля старого мосту й подивився на річку. Вода рухалася спокійно, ніби час тут плинув повільніше.

Іноді йому здавалося, що саме в такі моменти людина може почути власні думки.

У дитинстві він часто приходив сюди з батьком. Вони мовчки сиділи на дерев’яній лавці та дивилися на воду.

Тоді йому здавалося, що дорослі знають відповіді на всі питання. Тепер він розумів, що більшість людей просто вчаться жити, приймаючи рішення та сподіваючись, що вони виявляться правильними.